Таїнство шлюбу. Частина 1

 

Шлюбне вбрання – це благодать Святого Духа.
Преподобний Макарій Великий
 
Де чоловік, дружина і діти в злагоді і любові з'єднані узами чесноти, там посеред (них) Христос.
Святитель Іоанн Златоуст
 
Шлюб є таїнство, в якому наречений і наречена перед священиком і Церквою дають обітницю зберігати взаємну вірність один одному. В обряді вінчання їх подружній союз благословляється Церквою.
 
При звершенні цього Таїнства «проситься і подається благодать Божа для взаємної допомоги і одностайності, для благословенного народження і християнського виховання дітей», – пише священик Серафим Слободський.
 
Перше своє чудо Ісус Христос здійснив на шлюбному бенкеті в Канні Галілейській, перетворивши воду на вино. Це стало символом того, що плотське – початок шлюбу – перетворюється на духовне.
 
З тих пір, молоді, що вступають до Шлюбу, п'ють вино з однієї чаші, яка подається їм на знак того, що повинні жити одностайно, ділити разом радість і горе.
 
«Я беру тебе, бідний ти чи багатий, здоровий або хворий, добрий або злий», – йшлося в одному з найдавніших чинів вінчання. У шлюбі кожен з подружжя приймає іншого таким, яким він є, і бере на себе тягар його недосконалостей.
 
У своєму обранцеві або обраниці ми бачимо своє природне доповнення – і бачимо його не так, як інші. Любов відкриває нам очі душі, і цим новим поглядом ми здатні прозрівати глибини і справжню сутність коханої людини. У світлі чистої любові ми бачимо в ньому образ Божий.
 
Шлюбний союз, «союз любові, миру, прихильності і внутрішнього єднання подружжя, мудрий шлюб», – це залишок раю на землі, подібний тихому острову в морі життєвих негараздів.
 
Господь встановив шлюб ще до гріхопадіння перших людей, сказавши: «Не добре бути чоловікові одному; створимо йому помічника, відповідного йому ». «І створив Господь Бог з ребра, взятого у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка. І сказав чоловік: ось, кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка».
 
«Чоловіки, – любіть своїх жінок, як Христос полюбив Церкву і віддав себе за неї ...»
 
У християнстві шлюбний союз уподібнюється духовному єднанню Христа і Церкви. Подібно до цього найвищого союзу, шлюб чоловіка і жінки розглядається, як єдине ціле. І дружина вже стає частиною чоловіка, а чоловік частиною дружини.
 
«Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,
бо чоловік голова дружини, як і Христос глава Церкви ...»
 
«Шлюб є ключем, що відкриває шлях до чистоти і любові ...». «Завдяки шлюбу, – ми отримуємо подвійну силу до великої радості друзів і горя ворогів». Тому подружжя – чоловік і дружина – зобов'язані все життя зберігати взаємну любов і повагу, взаємну відданість і вірність.
 
У шлюбі дві людини, завдяки тому, що вони один одного полюбили, стають єдиними. Шлюб – місце, де ворожнеча закінчується, де починається здійснення єдиного життя. І в цьому найбільше чудо людських відносин: двоє раптом робляться однією особистістю, дві особи раптом, тому що вони один одного полюбили і прийняли до кінця, абсолютно, виявляються чимось більшим, ніж просто дві людини, – виявляються єдністю.
 
«Залишить чоловік батька й матір, і пристане до своєї жінки, і будуть обоє вони одним тілом, так що вони вже не двоє, але одна плоть».
 
«Що Бог поєднав, людина нехай не розлучає». Тільки через жорстокість людей, говорив Христос у розмові з фарисеями, допускається розлучення.
 
«Хто розлучиться з дружиною своєю не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб; і хто одружиться з розведеною чинить перелюб».
 
Церква дає дозвіл на розлучення, якщо один з подружжя вже вчинив перелюб. Уже відбулося руйнування тої нерозривної єдності чоловіка і дружини, яке і складає основу шлюбу.
 
Будучи терпимою до немочі людської, Церква може благословити тільки три послідовних шлюби, що укладаються в силу поважних причин. Повторні шлюби допускаються Церквою виключно заради того, щоб уникнути можливих гріхопадінь безшлюбної людини.
 
Тому, щоб зберегти святість і чистоту християнського шлюбу, від подружжя потрібна взаємна витримка, терпіння та співчуття, готовність йти на жертви.
 
Дивовижний приклад сімейного життя в Бозі і за Богом дає нам житіє святих Петра і Февронії, Муромських чудотворців. Князь Петро, виконавши дану їм обітницю, одружився на простій селянській дівчині.
 
Незважаючи на вимогу бояр розлучитися з жінкою низького звання, він її не покинув, а відправився за нею у вигнання. Бог винагородив вірність відданного подружжя. Вони повернулися на князювання і, завершивши щасливе сімейне життя, померли в один день.
 
Взаємно допомагаючи переносити один одному тяготи земного шляху, чоловік і дружина складають зі своїми дітьми малу Церкву. «Не приліплюйся до шлюбу плотського, але прагни до духовного, – писав Святий Василій Великий, – піклуйся не на землі залишити дітей, але звести на небо – народжуй душі і виховуй дітей духовно».
 
Запитання:
  1. В чому полягає Таїнство Шлюбу? Ким благословляється подружжя?
  2. Яке перше чудо Ісуса Христа? На знак чого молоді п’ють вино з однієї чаші?
  3. Що дозволяє нам побачити любов у своєму обранцеві/обраниці?
  4. Коли і для кого Господь вперше встановив шлюб?
  5. Що є духовним символом шлюбу?
  6. Чим стають дві людини, які вступили до шлюбу?
  7. Чи дає Церква дозвіл на розлучення? В яких випадках? Скільки найбільше шлюбів дозволяє Церква?
  8. Житіє яких святих є прикладом побожного шлюбу?
  9. Хто складає малу Церкву? Яка основна мета виховання дітей?

 

Таїнство шлюбу. Частина 2

 

Залишить чоловік батька й матір, і пристане до своєї жінки,
і будуть двоє одна плоть. Ця таємниця велика.
Послання до Ефесян святого апостола Павла
 
У майбутньому столітті вірні чоловік і дружина безбоязно зустрінуться
і будуть перебувати вічно з Христом і один з одним у великій радості.
Святитель Іоанн Златоуст
 
Таїнство Шлюбу пов'язане з таємницею людської особистості, оскільки людська особистість по-справжньому може розкрити себе тільки в любові. Шлюб так само пов'язаний і з таємницею народження нового життя, і з таємницею єднання Христа і Церкви.
 
Здавна люди просили божественне благословення на шлюб. У Старому Завіті шлюб благословляли старійшини роду – патріархи або батьки нареченого і нареченої.
 
Як говорить Премудрий Ісус, син Сирахів: «Благословення батька утверджує доми дітей» (Сир. 3:9). Пізніше благословення давали священики, при цьому відбувалася молитва про благополуччя нової сім'ї. У перші століття християнства охочі одружитися повинні були оголосити про свій намір громаді віруючих і отримати благословення від єпископа. За Літургією наречений і наречена причащалися Святих Христових Таїн і таким чином їх союз закарбовувався Кров'ю Христовою.
 
Починаючи з 9 століття, Таїнство одруження відділяється від Літургії і приблизно з цього ж часу стає обов'язковою формою укладення шлюбу для християн.
 
В даний час Таїнству Шлюбу передує заручення. На початку заручення священик дає нареченому і нареченій запалені свічки, які повинні символізувати їхню взаємну любов. Далі відбувається обмін кільцями.
 
Кільце, а точніше перстень з печаткою, здавна вважався символом влади над майном. Обмін кільцями, таким чином, свідчить про те, що молодята набувають владу над майном одне одного. Відтепер у них все спільне.
 
Перед початком Таїнства Шлюбу священик звертається до нареченого і нареченої з питанням, чи є їх рішення «благим і невимушеним», тобто чи не керується хтось із них користю або якоюсь потребою? Це принциповий момент, оскільки справжня любов передбачає свободу, а де немає свободи, не може бути й справжньої любові, не може бути й «міцної думки», тобто твердого наміру зберігати святість шлюбу.
 
Отримавши від нареченого і нареченої ствердну відповідь, священик вимовляє молитви, в яких наводить як приклад для наслідування імена старозавітних праведників подружжя: Авраама і Сари, Якова та Рахілі, Захарія і Єлисавети, Іоакима і Анни.
 
«Благослови шлюб цей, – звертається Церква до Господа устами священика, – і подай рабам Твоїм цим життя мирне, довгі літа, доброчесність, любов взаємну в союзі миру, рід довговічний, у дітях утіху і нев’янучий вінець слави». 
 
Після прочитання молитов на голови нареченого і нареченої надягають вінці, і священик тричі урочисто виголошує: «Господи Боже наш, славою і честю вінчав їх!». Після цього наречений і наречена вважаються чоловіком і дружиною. Далі читається Євангеліє, Апостол і співається молитва Господня – «Отче наш». Потім подружжю дають випити вина з однієї чаші.
 
У Таїнстві вінчання тема спільності подружжя розкривається набагато повніше, ніж в зарученні. Адже відтепер, на думку апостола Павла, чоловік і дружина мають владу не тільки над майном один одного, але і самим тілом, проте це влада любові, а не свавілля. По суті, шлюб є «вінчанням в плоть єдину», тому любов до другої людини в подружжі стає природним продовженням любові до самого себе.
 
На жаль, нерідко наші пристрасті – гордість і зарозумілість, образливість і дратівливість не дають розкритися в нас справжній, самовідданій любові, і вінці, покладені на голови подружжя, служать символом перемоги над цими пристрастями. А, оскільки викорінення пристрастей є болісним процесом, то й самі шлюбні вінці порівняти з вінцями мученицькими.
 
Тому немає нічого дивного в тому, що Церква просить мучеників про молитовну допомогу молодому подружжю. Під час співу тропарів (коротких піснеспівів), в яких призиваються святі мученики, молодята тричі обходять по колу аналой з Євангелієм. Коло є символом вічності і повинен символізувати собою вічність і непорушність шлюбного союзу.
 
По слову Спасителя в Царстві Небесному «ні женяться, ані заміж виходять» (Мф. 22,30), все ж ми віримо, що посмертне блаженство полягає не тільки в одному богоспілкуванні, але і в спілкуванні святих між собою, тому справжня мета шлюбу – це досягнення святості, спільна хода подружжя до Христа. У цьому сенсі апостол Павло іменує сім'ю «домашньою церквою» (Кол.4,15).
 
Запитання:
  1. З якими таємницями пов’язане Таїнство Шлюбу?
  2. Хто дає благословення на шлюб?
  3. Який чин передує укладенню шлюбу? Що символізують свічки і обмін кільцями?
  4. Що найперше священик запитує у молодят? Чому? Що передбачає справжня любов?
  5. Після якого обряду молодята вважаються чоловіком і дружиною?
  6. Яку додаткову владу отримують молодята один на одним у Таїнстві Вінчання?
  7. Що заважає людям розкритися у справжній любові?
  8. Яка основна мета шлюбу?

 



Постійна адреса сторінки: http://chado-bozhe.com.ua/article/5-klas.-urok-24.-tayinstvo-shlyubu
© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
© 2011-2024 Розробка: Юрій Зінькевич